Сімпл-дімпли, меми про карантин, Periscope — більшість трендів плинні та взаємозамінні. Проте ми віримо: є в житті принаймні один вічнозелений тренд — на науку!
І ми маємо направду потужні аргументи на підтвердження цієї тези. Сьогодні, на честь Всесвітнього дня науки, наводимо їх разом з українськими науковцями-інфлюенсерами — гайда читати!
Владлен Мараєв — історик і співавтор ютуб-каналу «Історія без міфів»
«Сучасний світ — надзвичайно динамічний і конкурентний. Успіху в ньому досягають ті країни, які приділяють велику увагу розвитку наук і виділяють ресурси як на технічні та природничі, так і на гуманітарні. Науки забезпечують технологічний прогрес, сталий економічний розвиток, добробут країни. Інтелект і знання людей, вміння аналізувати та критично мислити, які формуються під час занять наукою, — найцінніший капітал у наші часи, який практично неможливо втратити, а він є важливою перевагою в нинішньому дуже конкурентному середовищі.
Історія як гуманітарна наука має особливе значення для суспільства, надто в часи повномасштабної російської агресії проти України. Наукові дослідження з історії дають змогу зрозуміти, ким були ми та наші сусіди в минулому, як і під впливом чого змінювався світ, отримати важливі уроки та досвід заради того, аби уникнути повторення помилок наших попередників».
Ольга Малюта — ембріологиня, авторка книжки «Плідна праця» та подкастерка у «Дно науки»
«Особисто для мене критичне мислення — це новий чорний. Захоплюють люди, які в реальному житті та соціальних мережах не ведуться на фейки чи емоційні публікації, натомість зберігають адекватність і раціональність. Таке мислення не з’являється нізвідки — його основою є знання та розуміння, як працює наука. Люди, які це розуміють, досягають успіху, у їхньому оточенні спокійно, завжди цікаво й весело. Чи помічали, що в розумних людей прекрасне почуття гумору і головне — їхні жарти нікого не ображають?
Навіть зараз ми захоплюємося нашими військовими, які працюють із надскладними технологіями та приладами: окрім сили, ми бачимо розум».
Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, авторка та співавторка наукпоп-книжок «Пригоди клітин (в організмі та поза ним)» і «Коли я нарешті висплюся?», ведуча подкасту «Наука як по маслу» та співзасновниця ініціативи Nobilitet.
«Наука — це те, що завжди в моді, адже саме завдяки науковим досягненням людство покращує своє життя та пізнає себе. Важко уявити час, коли ми з упевненістю скажемо, що вивчили вже все-все-все навколо і навіть всередині себе, тому можна гарантувати науковцям працевлаштування та поле для роботи ще на десятки, а то й сотні років.
Сьогодні у світі цінують і фундаментальні дослідження, і прикладні напрями робіт, більше й більше інтердисциплінарних та інтернаціональних колаборацій, тому наукова діяльність стає не тільки “вузькою” спеціалізацією, а й потребує широкого спектру навичок.
Головне — саме науковці є тими людьми, які можуть уже на початкових етапах своєї кар’єри похвалитись ексклюзивністю результатів і відчуттям першопроходців. А ще наука — це красиво!»
Катерина Шаванова — кандидатка біологічних наук із генетики, керівниця проєктів R&D «Kernel», співзасновниця науково-популярного блогу ChornobylInsight
«Вчені — завжди на часі, особливо нині, в умовах повномасштабної війни. З особистого досвіду: я маю наукові захоплення, пов’язані з Чорнобилем. Зараз це не моя основна робота, але з 24 лютого ми з колегою багато виступали, розповідали про радіацію та її вплив, бо відчували це своїм обов’язком — ділитися експертизою та знаннями. Це доказ того, що вчені неабияк потрібні, адже саме вони можуть поділитись експертною думкою, розвіяти міфи.
Крім того, коли я заманюю в науку, завжди розповідаю про “науковий туризм”, адже наука — це глобальна історія. Немає локальної науки — тут завжди багато міжнародних контактів, грантів, поїздок світом. Це неймовірна можливість пізнавати світ через науку і науку через дослідження в різних країнах.
Також нині я працюю у сфері сільського господарства, яка в суспільній думці досі недооцінена. Проте аграрна галузь — це ж про інновації. Тут активно використовують дрони, сучасну техніку, здобутки фундаментальної науки, селекцію рослин… Це більше про прикладний аспект: завжди можна виміряти й оцінити свою роботу.
Юним науковцям раджу пробувати побільше нового, завжди кажу: “У будь-якій незрозумілій ситуації я починаю вчити щось нове”. За 15 років чим тільки не займалася: наночастинками, генетикою, радіобіологією, сільським господарством, вчилася в аграрному виші, за освітою — екологиня, опановувала біоетику. І немає знань, якими б я зараз не користувалася».
Катерина Терлецька — математикиня, докторка фізико-математичних наук, завідувачка лабораторії математичних наук МАН
«Сучасний світ — це світ технологій і наукового прогресу. Тож аби бути у тренді, варто стежити за відкриттями, які відбуваються в різних галузях науки.
Аби не ошукали псевдонаукові новини, треба мати критичне мислення та базові знання з основних наук. Необов’язково бути вченими, але слід ретельно вивчати базис, який викладають у школі, а ще краще — цікавитися науково-популярним контентом».
Ну хіба наука не новий чорний? Якщо замотивувався/-лась і хочеш більше науково-популярного контенту, радимо стежити за МАНмедіа, а також нашими сторінками у фейсбуці та інстаграмі.
Ілюстрації: Анастасія Василенко